* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
139
—
заврАтати, заврАтАм, опьянеть, зАвршни, нА, нб, прил. заключи тельный. обезпамятвть слбвно отъ ку коля. зАвршне пбкладе, ж. мн. втор заврАтити, зАврАтйм, поворотить, ник ь на пёрвой неделе Велйпогнать назадъ; притупить (токаго поста. поръ); отворотить (рукава); за зАвта, ж. см. задуха. кинуть (голову); несов зАвра- завопи, завучем, затащить; вта пати, aaapaha.il. щить, всунуть;—се, запрятать ся, залезть. зАвргнутн, зАвргнем, см. заврпи. зАвр^и,заврем, скрыть, спрятать. загажвъа, ж. нёводъ, котбрымъ лбвятъ рыбу двбе, стоя въ воде. заерзало, заврзан, м. насмешли вое назваше большого непово- зАгазити, зАгазйм, войти, всту рбтлнваго человека, верзйло. пить въ бродъ. заврзача, ж. большая, непово- затазити, затД]йм, загородить, рбтл и вая же и щи н а (насмеш обвести (напр. изгородью, тыливо). номъ). заврзйвати, заврзу]ем, выстав загалАмити,загалАмйм, завалить, заложить. лять предлбгн, отговариваться. заврлйватн, заврл>у.]бм, пересу загалапнти, загалапйм, зАгалиживать,отыскивать недостатки. ти, зАгалйм, обнажить. . заврнути, зАв?>нём, завернуть, зАгар, м. борзая собака (тур.). повернуть (винть); отослать, sArapnja, ж. родъ грубой матёпослать обратно; спутать, пере p i n для вёрхняго платья. путать; откинуть, отворотить; зАгарити се, зАгарйи се, по погнать назадъ. крыться нухомъ, усиками. завести, завезем, привязать; — зАгасит, а, о, прил. тёмный; темее, запутаться. нобурый. зАвртати, зАврпём, завёртывать; загАсити, зАгАсйн, погасить, уто лить (жажду); заморить (из крутить; засучивать. весть); несов. загашйвати, зазав?тети, завртйм, завертеть, за rAmyjeM. кружить; вбуравить. зАврпи, зАвргнем, поднять (на загапйвати, aarAhyjeii, запру плени); затеять; прюбр-Ьсти, жать; сов. загАтити, зАгАтйи. достигнуть постепенно; — се, зАгвозда, ж. клпнъ; шпонъ (вь возникнуть, начаться; нагру типогр. наборе). зиться, взвалить на плечи. загйцати се, загйцАн се, вско заврпйвати, заврЬу]6н, вбуравчить. ливать. зАглава, ж. конёцъ, заключёже (речи; отчета). заврпкола, ж. лицо замыкающее зАглавак, р. зАглАвка, м. стрелка хоровбдъ; срв. коловоЦа. (напр. въ чулке); ластовица зАвршак, р. шка, завршётак, р(напр. въ рубашкъ), клпнъ; тка, м. заключёже, конёцъ. эпплогъ, конёцъ. завршйвати, заврш^ём, завер шать;—сено, сгребать въ стогъ заглАвити, зАглАвйм, укрепить сено: сов. завршити, зАв^шйм. клйномъ; пропасть, погибнуть: