* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ДОН—Д00К0ЛА. 421 Доя, на, ле.=Донець. Якиись дон нагар мгша в казанах ложкою. 0. 18G2. [.76. Доненька, ки, ж. Ум. оть дбня. Донести. См. Доносити. Донёхочу, па}>. lio горло, досыта. Буле що гсгли il пити донехочу. Ном. № 11888. ' Донёць, идя, м. Донской козакъ. Лавр. 145. Ум. Дбнчик, дончичок. Молодая удава двох дончитв любила. Чуб. V. 921. Став дончичок розмовлять. Чуб. V. 952. Дбнечка, ки, ж. Ум. отъ доия. Дощгатися, гаюся, ешся, гл. Умориться, устать до известной степени, до· ходиться до утомлены. Оце так донггався, що аж тгло труситься. Полт. г. Слов Д. Эварн. Доишати, маю, еш, сов. в. доняти, Д1йму, меш, гл.=Дшмати. Bin йому вгри не донгмае. ЗОЮР. Я б старгсть продала,—цгни не доняла, молодить купила,—цти б доложила. Г. Барв. 411. Дбшн, на, не. ПринадлежащШ дочери. Донка, ки, ж. Дочь донского козака. Черк. у. Донбсити, нбшу, сиш, сов. в. донести, су, сбш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо места. Ложки до рота не до-несе. Ном. J6 11742. Донести ряду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало,- долийте плятку. 2) Сообщать, сообщить. I було теля eix прилук, що донесено Оврамовг так', он г Мелха породила вики братовг твоему Нахоровг. К. Св. Пис., кн. I. Мус. XXII. 20. Донести вГсти. Известить. Ох пошлгмп гсСлку, ой пошлгмо чорну аз/с до СЫг рыбу i'crmi, ох нехай донесе, ох нехай доносе до готового вгети. ЗОЮР. I. 136. Донести у вуха. Довести до сведешя. Як (хто) донесе татовг у вуха, то зараз Ш смерть. Уман. у. Доносити, ся. См. Доношувати, еж. Донойатн, .шаю, еш, гл. 1) = Доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до кели взяти, казав слугам гсти доно-гиати. Мет. 360. Ой во/се ою тобг, галщ, а вже о/c тобг, чорна, вгети та й не до-ношати. Доношана дитйна. Своевременно родивппйся ребенокъ. НВолын. у. Доношатися, шаюся, ешся, гл.— До-вошуватися. Доношшвя, ня, с. Поднесете, подава-те. Встаньте, бояре, встаньте, честь, хвалу дайте, наперед Богу г господарю, г mjxoeapui за хл'ша поставлгння, за страви допош'шня. Рк. Макс. Доношувати, шую. еш, сов. в. доносити, ношу, сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеше. Це ще материну юпку доношую. Черниг. у. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. Вшбчка доносити. Сохранить девство. Ли-бонь, тгозпченьху, вточка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенцъ дати, а тре-тгй серпанок самт треба надти. Лавр. Донбшуватися, шуюся, ешся, сов. в. доносйтися, шуся, сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Доносилась до того, що зв’язуе рубець до рубця. Рудч. Ск. 1. 176. Дбнчвк, ка, дончичок, чка, .и. Ум. отъ донёць. Дончйця, Д1, о/с. Донская козачка. Донщнха, хи, э«.=Довчиця Донщи-ха йтла в Яруеалим. Черк. у. Дбнька, ки, ж. Ум. отъ дбня. Дбньчин, на, не. ПринадлежащШ дочери. Довюхатися. См. Донюхуватися. Донюхуватися, хуюся, ешся, сов. в донюхатися, хаюся, ешся, гл. Донюхиваться, донюхаться. Собаки донюхались та й ззми. Стор. I. 27. ' Дбня, HI, ок. ласк. Дочь. Не стгй, Во ню, з нелюбим, не дай ручки стискати. Чуб. Ш. 36. 1ди, доню! као/се мати, не ??? дгвувати! Шевч. 14. Ум. Дбнька, дб-ненька, дбнечка.· У су cid а доньок cut, та й е доля веш,—у мене една, та й mill долг нема. Ном. ?· 1738. Доненько моя, pib-ная моя! Мет. Там тобг.... добре буде, як тгй донечцг у маттки. Мст. 301. Доняти. См. Дбншати. Донятися, доймуся, мешея, гл. Дотронуться, прикоснуться. Болить палець, не можна донятись. НВолын. у. До-общ, нар. До обеда. До-обг3 ложка, а теля об'гд не треба. Ном. Дообвдати. С.ч. Дсоб|'дувати. Дооб]'дшй, я, е. Бывающей до · обеда. Дообгдня година. О. 1862. I. 81. Дообвдуватн, дую, еш, сов. в. дообЬ дати, даю, еш, гл. Дообедывать, дообедать. Дообгдуйте бо швидче! Богодух. у. Доокбла, нар. Вокругь. У сине море