* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ГАРНИК- ГАГЬКАВИЙ. 275 дина. Ум. Гарненьний, гарнесеньний. Гар-¦неиький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. 1. i 8. Гарник, ка, м Работникъ при возахъ. Левч. 135. Гаршйшати, шаю, еш, гл. — Гарт-шати. , Гаршсшький, а, е. Очень хороппй, очень красивый. Левиц. 1. 314. Гартмнько, нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гартстько та ве-еелкшько було. О. 1862. IX. III. Гарнми, шю; еш и гаршпгати, шаю, еш, гл. Делаться красивее, хорошеть. Гарно, нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, т.о гарт й подивиться. Ном. М: '9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. 11. 11. Гарно грае. Рудч. Ск.. II. 5. Царь подякуе гарно. Рудч. Ск. II. 12. Ум. Гарненько, гарнесенько. Поцглуйсь гарнснь-ко. Чуб. U1. 44. Гарник, ка, м. Красавецъ. Аф. 35G. Гарнючка, ки, Ж. Красавица. Аф. 356. Гарнюсшький, а, е =Гарн1С1нький. Сам гартосгньтй же, як липок. Г..Барв. 234. , Гарнюсшько, шф.=Гарш«нько. Гарпулёць. льдя, м. Колъ съ железным! наконечникомъ, привязанный къ ве-ревк1>, другой конецъ которой прикр!;-пденъ къ плоту; служить для остановки плота, для чего вбивается въ берегь. Черк.. у. Гарт, ту, м. Закадъ, закалка. Гарт ¦твердый дав коваль. НВолын. .у. Кром1> ¦прямого значенГя, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Нои. Д? 4180: Да-мо IM гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть шн вам гарту. Св. Л. 283. Як посте пшеничка (=кукуруза), то собаки дадуть гй. гарту. Кролев. у. Гартавнйчий, гартовнйчий, чого.Про-мзводяиий закалку. ГартОваний, а, е. Закаленный, кале-зшй. Описи гартованг. Щевч. 645. % Гартовня, Hi, ж. Печь для обжигания кирпичей.'НБодын. у. ' Гартування, ня,' с. Закадиваше. Гартувати, тую, еш, гл. Закалять. Гартувати залгзо. Чуб. I. 46. Щабельш гартують. Шевч. 131. Бгдуючи, серце co5i гартували. О. 1862. Ш. 25. Гартуватися, туюея, ешея, гл. Закалиться. Аф.. 356. Гаруватя, pyio, вщ, гл, 1) Запрашивать (n,f>Hy, вознаграждение). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублгв п’ящь, ну хоть i. десять, то еже давайте, а як що. за-цуруютпь як дурень 'за батька, то йдгть' у друге ¦мгето. ХС. VII. 421. (ж. Г’ару-вати. 2)' Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь ??? гарував та загарував собг тгла-¦ки п'ядь земль та домовину. (К. П. Ми-хальчукъ). Гарука, ки, об. Сварливый человЪкъ. Вх. Зн. 9. Гарукатися, каюся, ешея, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9. Гарфа, фи, ж. Арфа. По nid вортьми в гарфу грае. Млак. 73. Гарщвнйк, ка, м. 1) 'Ьздокъ на лошади. 2) Шалунъ.' 3) Плясунъ. . Гарщвнйця, ui, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцгвниця, в людях г в zoenadi. Мкр. И. 30. 2) Плясунья. Гарцьовий, а, е. 'ВмещающШ въ ceoi> гарнець. Гарцьове адерко. Рарцювання, ня, с. 1) Скачка на ло-· щадяхъ, рыдаше, гарцоваше. 2) Biraflbe, скачки,.шалости. '3) Пляска усердная. Гарцювати, цюю, еш, гл. 1) Скакать· на лошадяхъ, наездничать, рыскать, гар-цовать. Яа воронрмукошгсфцюём.Шевч. 312. Батьпо веде того коня за недоуздок? a ein так гарцюе, копитами землю ем-' бивае. Рудч. Ск. Н. 112. 2) Б'Ьгать^ скакать, шалить. Як хочете'ъарцювати, так: гд'ппь па двгр. Кобол, у. 1ще сами, як дг-вували та з хлопцями як гарцювали. Котл. Ев. Ш. 50. Бабина 3???~? цму щч гулпе- з хлопцями та крутиться г не рал так бувало, що гарцточг? . г мички попалить. Рудч. Ск. II. 54. 3) Танцевать.· Рудч. Ск. I. 75. Пжуть скрипки.- г баи-дури, ¦Ывчата гопцюють; хлопцг, пгт аж льешься з Шкури, коло гх гарцюють, Г. Арт. (О. 1861. Ш. 102), Гарч, ча, м. Черная гадюка, Pelias benis. Желех. ' Гарчання, ня, с. 1) Ворчаше (о соба-??). 2)=Гарикання. Гарчати, чу, чйш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. I. 18. Чия $ гарчала, а твоя б мовчала. Ном. X» 3481. 2) — Г арйкати. ' Гарче, че, с.=Гарч. Вх. Зн. 9. Гарчик, ка, м. У и. отъ г^рець. Гарькавий и пр.=Гарййвйй и пр,