* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Злишнього—Здобний. 159 Злйшнього, нар. Слишком!.. То Катря усе хвалить, то Катря усе ганить; то усе « нег вже й злишншо славке, то усе в нег т до чою не згарне г не докладне. MB. П. 94. Злйшок, шву, м. Излишекъ. Накине-мо злишку по копг, чи й по рублю. Кв. И. 13. Будуть злишки—убогиюму подаси. Г. Барв. 428. Зл18ти, ся. Си. Злавити, ся. Злшувйтися, н^юся, ешся, гл. Полениться. , Здшити, ся. См. Зл1плювати, ся. Злшлювати, люю, еш, сов. в. алшй-ти, плю, пиш, u. 1) Лепить, слепить, выяепить. Би сказав чортовг змпити з глини вовка. Чуб. I. 52. 2) Слеплять, слепить, склеить липеимъ. Злгпила (розбите) ямке. Рудч. Ск. I. 144. 3) Связывать, свя-вать (слова въ речи). Вона насилу, велику силу змогла злжити докупи кита тлъських словеиъ. Левиц. I. 209. Злшлюватися, лююоя, ешся, сов. в. »Л1пнтися, плюся, пишся, гл. Слепляться, слепиться, склеиться липкимъ. Злхпок, пка, м. — Злепок. МУЕ. Ш. 72. Зл1Сливяй, а, ?. Злой, сердитый. Ну, та й злгслша у мене жгнка, сохрань Боже! Канев. у. А панг, куди долг, то все злг-смвиш,, усе лютгша. MB. (О. 1862. III. 62). Зл1Сливо, нар. Зло, сердито. Злгстниця, щ, ж. Злая женщина. ВЫ вибрав собг окгнку дуже велику злгстни-ш. Чуб. II. 548. Зл1сть, злбсти, ж. 1) Злость. К. 1ов. 48. Чуб. III. 356.1од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злосш болятъ кость. Ном. № 2934. На злгсть моги жЫцг нехай мене б’ють. Ном. № 2813. 2) Зло.—учинйти. Сделать зло. Ой ви, чумаченъки, ой ви, молоденъю, не вчингте злости: поховайте мое тгм>, щоб не рознгс ворон кости. Нп. 8Л1Т&ТИ, тйю, вш, СОВ. в. 8ЛВТ1ТИ, деч^, тйш, гл. 1) Слетать, слететь. Сивою зозулею до роду злетгла. Гол. I. 195. Ти з неба злетгла. Шевч. 144. Гусята, качата гречку поЪли, на пате ставочок нишки зле-тгли. Чуб. III. 208. 2) Взлетать, взлететь. К. Доев. 31, До тебе, Господи, душа моя злгтае. К. ПсалТЬб. Илетгв пгвекь на ворота, сказав: кукургку! Чуб. V. 37. Злхтбтися, тйюся, ешся, сов. в. вле-т1тися, ч^ся, тйшея, гл. Слетаться, слететься. Сошл з орлом та й злгтаетъея, сакгл орла та й питаешься. Чуб. V. 943. Злетиись дргбнг птагиенята. MB. II. 70. На полг, на роздоллг злгталжя по волг сичг. Шевч. 582. . Злхтеплитися, плюся, лишея, гл. Согреться (о жидкости). Мабутъ у стях вода вже злгтеплилася. Черк. у. Злхти, 8лш, еш, гл. Делаться более злымъ. Сидитъ вона сто тисяч лгт, не молодге, не cmapie, а тглъко де далг злге. Шевч. 309. Зл1тки, KIB, м. н. На ЗЛ1ТКИ одда-впти (телйта). Отдавать телятъ на выкормку, на четыре года. Вх. Лем. 420. Зл1тшй, я, е. Среднихъ летъ. Злгт,-нгй чо.ювгк. Звенигор. V. Зл1тце, ця, Ум. отъ алото. Зл|чйти, ся. См. Злхчувати, ся. Злхчувати, чую, еш, сов. в. вл1чйти, 4y, чйш. гл. 1) Сосчитывать, сосчитать. Опат. 27. 1'и в ??????, я па дворг, вийди, cyme, зльчим 3opi. Мет. 10. Не можнада-лебг злгчити, якг народи тут плелись. Котл. Ен. IV". 70. Хто во\нство його злгчити, може. К. 1ов. 53. 2) Вылечивать, вылечить. Як би од Бога болгзнь, то Бог би й злгчив. Грин. II. 314. 3) О разбитой посуде: склеивать, склеить. Злгчила ма-кгтру, та вже год десять живе. Зл1чуватися, чуюся, ешся, сов. в. 8Л1чйтися, 'if ся, чишея, гл. Сосчитываться, сосчитаться. Зло, ела, с. Зло. Хто сгяв зло, той пожинав скорботу. К. 1ов. 10. Чи годиться в су боту добро робити, чи зло робити? 6в. Mp. III. 4. Ну, брате,—кажутъ:—як ти жив? Добро чи зло робив? Гл1б. 14. Злббй, би, ж. Злоба. К. 1ов. 12. Чернена злоба до гроба. Ном. № 202. Ужгнки злоба така люта. Miyc. окр. Злобу взяти на кбго. Озлобиться. Злобйтель, ля, м. Недоброжелатель. Злобителгв старшина пооддавав у москалг, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. 6 тат злоштелг, гцо його пгдпалюють. Miyc. окр. Элобйтелька, ки ж. Недоброжелательница. Волч. у. Злоблйвий, а, е. Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злоблйвий. Чуб. III. 21. Злббний, а, е = Злобливий. Помилуй, панг благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не з.юбна. Котл. Ен. I. 17.