* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Нагшватися—Нагороджувати. 477 Нагшватися, ваюся, ешся, м. Раз· сердиться, разгневаться. Нагшвався МШ миленькш та й до мене не говорить. Чуб. У. 1189. ' Шгшт, ту, м. Натискъ, давлеше. Желех. . Нагштйти. Си. Нагтчуватх. Нагтчувати, чую, еш, сов. в. иагю-тити, 4y, тиш, и. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, прндавлввать,. придавить. Повалив мене та гцо й комком штатив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камть сердечко нагнгв. Мкр. Г. 24. Нагнох’ти, ною, хш, гл. Унавозить. Нагно'{тися, ноюся, х'шея, гл. Унаво-зиться. Нагн^здувати, дую, еш, сов. в. на-гнуздйти, д&ю, еш, гл. Зануздывать, зануздать. Вт бсрс... уздечку золоту, нагнуз-дуе нею коня. Рудч. Ск. I. 108. Нагнети, ся. См. Нагинатя, ся. Шго, нар. Наго, голо. Наговорйти, ся. Си. Наговорювати, ся. Наговорювати, рхою, еш, сов. в. наговорйти, рю, риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не ровили, як з нп не зну-гиались, що didoei не наговарювали, a гй усе байдуже: робгтгь собг мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на йот егм мгхгв ю-pixie. Св. Л. 299. Наговбрюватися, рхохося, ешся, сов. в. наговорнтися, рюся, ришея, гл. Наговариваться, наговориться. 3 ним ???>?? люб-люся,—не наговорюся. Мет. 29. Нагогбшитися, шуся, шишея, и. Нахохлиться, надуться. Чою сидит да напи-зилшя, чою сидит—наююишлася? Рк. Макс. Нбгода, ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Йою гм без народу, вв. Л. XXII. 6. Нагоднти, дж^, дйш, гл. 1)—кого. Случиться кому быть. Посилався (до Д1В-чини), хотгв гг взяти, нагадила дгдча мати товарища в хатг. Гол. I. 252. 2) безл. Вовремя Явиться кому. Воно б i вщтв був, коли Семена швидко нагодило. НВолын. у. Нагодйтися, джуся, дйшея, гл. 1) Прхйти во-время, поспать, попасть. Вчора пороша пала, а к бглому сету старости на елгд наюдилггся. Мет. 123. Принтов дятк молоденький, щтГпиов, не -барнвея; чумаченъко гз дороги на те й нагодшея. Нп. 2) Случиться, встретиться, попасться. Що,... наняли?—Ось где за мною. Якаеъ селючка нагодилась. MB. I. 25. Нагодбвувати, вую, еш, сов. в. наго дув&ти, д^ю, еш, ы. Накармливать, накормить. Попа одним обгдом не наюдуеш. Но*. № 218. Наголб, нар. Bei» совершенно. Жгнки наголо вег цокотухи. Шевч. В мене тглъки пара ифпелят, а то все один уюн наголо. Си·. 150. Н&голбваткм, ток, ж. мн. Раст.: 1) Cirsiuiii arvense Scop.; 2) .lurinaea cyanoi-des Dec. ЗЮЗО. I. 118, 125. Наголбвач, ча, м. Оглавль (у узды). HiraiOBOE, вка, м. Тулья шляпы -Гол. Од. 57, С9. Н&голос, су, м. Ударете. Желех. ??-голос положйтн. Поставить удареше. Наголоснти. Си. Наголошувати. Еаголоснтнса, myca, с «mas, гл. Наплакаться громко. Наголбшуватя, шую, еш, cor. в. наголоснти, mf, сяш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як бм я знав, то наюласив би тебе дохтором на czodi. Ромен, у. 2) Делать, сделать удареше въ слове. Желех. 3) Только въ сов. в. Навопнть, напричи-тывать. На,голосила ноту голову. Нагол^битися, блюся, бшпея, м На-ласкаться вдоволь. Нагомонхти, ню, нйш, u. 1) Наговорить много. Нагомогив стглтш, що i в три лишки не забереги. Часто въ знаяешв: нашуметь, накричать. 2)—на ябго. Накричать на кого. Наюмонгв добре на свою жгнку. Драг 111. Нагомонхтися, нюся, нйшея, гл. Наговориться. Н&гояцен, нар. Вдогонку. Я наюнием побгг могм конем щтлатим. К. М. i X. 37. Нагбнити, ню, ниш, ы.—Наганяти. Погхав староста на лови в темнгг лгси, дуброви, там йою дробний дощ ниюнгм, лист шубоньки помочив. Лукаш. 151. Нагбня, HI, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знаюняе. Борз. у. Нагорхти. См. Нагорят. Нагорн^ти. См. Нагортати. Нагорбда, ди, ж. Награда. Hawpod? вагиа велика на неб/. 6в. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — наюрода. Ном. Л 4608. Нагорбджуватя, джую, еш, сов. в. нагородпти, дж^, диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мен'г нагородить за мог труди? Гол. I. 280. Я б думав наго-родити йою послугу тим, щоб настано-вити титарем. Г. Барв. 170. 2) Наго-