
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
406 Марепа—Марнотравиця. рево, паноче, увесь ceim короче. Ном. .V 3050. Марево мргетъся, метче дгетъся. Ном. № 13431. Марёна, ми, ок. 1) Чучело, которое д^лають въ нразднвкъ Ивана Купали. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctoruni. 3I030. I. 134. Ум. Марёниа. Марёика пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. I. 113. Мйрець, рдя, м. Мартъ (м'Ьсяцъ). Л мареиъ гце змерзне старець. Ном., стр. 282, №413. Маряшна, ни, ж. Скотцца. Вх. Зн. 35. Тгтка... завела йою (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. Ум. Маржйнка. М4ри, мар, мм. 1) Носилки (для умер-шихъ). Несла трупу 'на марах бояре. Кн. I. 114. Щоб тебё на нарах винесло! Желаю теб? смерти. (Проклятю). Пом. Л? 3791. 2) См. Мара 3. Марйна, ни, ж. 1) Раст.: a) Pyiethrum corymbosum. ЗЮЗО. I. 183 ; б) Anthicnis nobilis. ЗЮЗО. I. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. I. 24. Мйрити, рю, риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11. М&ритися, риться, м. безл. Грезиться, представляться, сниться. Маришка, ки, ж. Раст. Origanum vul-gare=MaTepiIHKa. Лв. 100. Мйрище, ща, с.—Мара. Мар1м’ята. ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434. Марютний, а, е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткш. MapKITHO, нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко. Маркбта, ти, ж. Тревога, безпокой-ство; дурное расноложете духа. Мармазинка, ки, ж. Шапка изъ си-няго или краснаго сукна, съ загнутою mi-ховою опушкою. Гол. Од. 70. ' Мармйва, зи, ж. Презрительно о лиц'Ь: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу! Мйрмор и мйрмур, ру, м. Мраыоръ. 3 мармору вироблена постить. Мир. ХРВ. 388. Якого там сргбла, з.юта, квтюк, мар-мору! Левиц. I. 223. Широкий ганок з 61-лого мармуру. Федьк. Марморовий и мармурбвий. Мраморный. Ой у полю край дороги стогтъ ка-мть мармуратй. Ушиц. у. Цглий день сном мертвим мщпнм стпи ти в гробг мармуровгм. К. Мармое, са, л.= Мармиза-Мармуза. У и. Мармосяка. Хере. Екатер. Слов. Д. вари. Мармотйти, чf, чеш, гл. Бормотать. Марм^за, зи, об. 1 )=Мармвза. 2) Не- отеса, грубый челов'Ькъ? На вгородг гар-бузи,—нема мою мармузи (о пари!;)· Мет. 101. ЕМрмур, ру," л. 1) См. Мармор. 2)= Птица Кропйвник. Вх. Пч. II. 7. Мариурник, ка, м. Раст. Sathyrus silvestris. Ли. 90. Мармурбвий. См. Марморовий. Марм^рок, рку, .w. Родъ глины. Шух. I. 05. Марне, нар.-—Мацро. Он плачу я, плачу, смог лЪпа март трачу. Мет. Ум. Мар-ненько. Ой г як нам (лггам) не марненым йтн: нгкому пас шанувати. О. 1862. VI. 30. Марннй, а, е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене тн мирного слова не скаже. НВолын. у. Розтгвався мгй миленький та за харне dit о. Чуб. ?? я прокляв ???? оселго марту. K. Ion. 11. 2) Худой, бо.тЬзненный иа видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ou чого ж ти, сестро, на личку мирная? Грин. III. 401. Шрник, ка, м. bl;ст.. Вх. Лем. 434. Марнйдя, Ц1, ж. Нустякъ, ничтожная вещь. Желех. Маршсть, ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота. Мартти, тн>, еш, гл. Чахнуть, худеть, вянуть. Марнге та й марте На-рася моя. MB. И. 25. А щоб личко не мартло з чорними бровами,—до exid сони,я и темнгм лгег умийся сльозаМи. Шевч. 81. Мйрно, нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Липа мог молоди март пропадають. Шевч. 43. Як март нажив, так марно й пгде. Ном. № 7213. Марно перегоргло г перетлио мое життя. Левиц. Ум. Марнёнько. Як батька покинеги, мар-ненъко заптеш. Лукаш. 10. MapHOBipcT-BO, ва, с Cyen'bpie. Желех. Марнодумець, мця, м. Пустодумъ. Марномоведь, вдя, м. Пустослопъ. Марнотй, тй, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь. Марнотрав, ва, м.—Марнотраведь. Марнотраведь, вдя, м. Расточитель, мотъ. Марнотрйвити, влю, виш, гл. Мотать, расточать. Марнотрпвидя, Д1, ок. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.