* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
Пропажений—Пропихатися. 475 пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, пай пропаде з свгта. Чуб. Дай что гсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. 1.1. "Ловки як ухопали тут вавка, розгрвали г пропав бгдний. Рудч. Ск. I. 6. Проп&жений, а, е. Пропамшй. Про-пажет кот. НВолын. у. Пропалйти. лйю, еш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (см. Па-лати 3). Пропалай мет мак. Пропйлий, а, е. Пропавшей. Пропалйти. См. Пропалювати. Проп&лювати, люю, еш, сов. в. про-калйти, лн>, лиш, гл. Прожигать, прожечь. Пропанувйти, Hyio, еш, гл. 1) Про-барствовать. 2) Процарствовать. ПропАньКатйся, каюся, ешся, гл. Про-няньчиться, проухаживать, провозиться. Пропарубкувйти, Kyio, еш, гл. Пробыть парнемъ. Пропасшникув4ти, Kyio, еш, гл. Пробыть пасшжиком. Я в того пана годгв is сгм пропасшникував. Харьк. Пропасн&, HOI, ж. Бездна, пропасть. Которп праведнп душг,—становгтъся одес-ку! Которп гргшт, недостойнг—западгте в пропасну. Грин. III. 149. Проп&сний, а, е. Лихорадочный. MB. III. 91. Пропйсниця, Д1, ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасницИ есть вас сгмдесят сгм, а я принесла вам стдання вам. Чуб. I. 118. Пропусти. См. Пропадати. Пропасть, ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна. ЕЗ. V. 39. Гн. II. 25. Пропйхати, хаю, еш, и. Пропитать запахомъ, надушить. Пропашете ладаном г хати, u одежу. Левиц. I. 403. Пропйхатися, хаюся, ешся, гл. Пропитаться запахомъ. Годг вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропа-халися. Мир. Пов. II. 67. Пропбщий, а, е. Погибшш, пропащш. Вона за. тобою буде прошила. Гляди, щоб ти и тгде не дгв, бо тглъки ти и де пе-будъ дгнеш, то modi усг ми пропащг. Рудч. Ск. I. 62. Пропащ| св!тй. Пропало все. 3 miei ляхгвка вийшла, та така, що з го-лими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащг .свгти! Св. Л. 247. Пропектй, ся. См. Прошкати, ся. Пропбрти, npy, npem, гл. Протащить, пронести. Пн з двое опей мгшок як пропер, так тепер г спини не розгту. Харьк. Пропёртися, пр^'ся, прёшся, гл. Про-лЬзть, протиснуться, пройти. Яка тгсно-та, а вт таки проперся,—он бач, спереду стогть. Харьк. Пропёстйти, щу, стиш, гл. Нрон'Ьжить известное время. Пропив&ти, вйю, еш, сов. в. проийти, пю, еш, гл. Пропивать, пропить. Ва сет гротг пропив. Рудч. Ск, II. 21. Пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинк-Ь вм4сгЬ со свекромъ во вторвикъ поел* свадьбы. Мил. 125. ' Пропйй-воли, Л1в, м. Встречено у Шенченка, въ значенш: пропивающш во-ловъ, какъ эпитетъ чумака. Коли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248. Пропис&ти. См. Прописувати. Пропйсувати, сую, еж, сов. в. про-писйти, шу, шеш, гл. 1) Писать, наии-сать; написать въ письмЬ. Драг. 114. Од свогх рук листа писав.... а в листах про-писував. АД. II. 23. Чому ж ти менг зараз съого не прописала? MB. (О. 1862. III. 36). См. Приписувати 2. 2) Проводить, провести черту. Пропитйти. ся. См. Пропитувати, ся. Пропйти. См. Пропивати. Пропиток, тку, м. Пропиташе. Пропитку немае. НВолын. у. Пропитувати, тую, еш, сов. в. про-питЛти. тёю, еш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарглочки на базарь понссе, свою душу пропитае, ще. й додому принесе. Чуб. V. 487. 2) Спрашивать, спросить, разс.просить. Принеси, Боже, кою я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товарища його: пропитаю про здо-ров’ячко його. Г. Барв. 527. (Нп.). Наняла я свою Степанка i стала пропитувати, щоб i дгвчат понаймати. Г. Барв. 287. Дгвчата й парубки так г пропитуютъ на селг, de яка вдова живе да хорошу хату простгрну мае, гцоб гг просити у досвгт-чанг матсрг. Г. Барв. 56. Пропитуе.... чого лист той вернувся. Г. Барв. 508. Пропйтуватися, туюся, ешся, сои. в. пропитйтися, тйюся, ешся, м. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили i робили, г пропиталися. Кв. Пропих&ти, х&ю, еш, сов. в. nponxa-ти, пх&ю, еш, гл. Пропихивать, пропихнуть. Пропих&тися, х&юся, ешся, сов. в. пропх&тися, пх&юся, ешся, гл. Протискиваться, протиснуться, протолкаться. Стала мгж народом пропихатисъ. Кв.