
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
ТУШС1ЧКИЙ—ТУТ БОТА. 295 S / Тутетчкий, а, е=Туп1с!ньвий. Шейк. Тушс!чко, мяр.=Туп1СШЬко. Шейк. Tynicib, постя, ж. Тупость. Шейк. Туштн, П1Ю, еш, гл. ТупЬть, делаться тупымъ. Шейк. Тушшатн, шаю, еш, гл. Д'Ьлаться ту-»•Ье. ‘ Тупшка, ки, а«.=Тупиця. Тушсати, каю, еш, гл. 1) Топтаться на одноыъ мЪсгЬ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкае перед паном. Св. Л. 70. Тупкувати, кую, еш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а вт менг й cnacuoi не скаже. Тупвути, ну, неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кть ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76. Тупо, нар. Тупо. Туподумство, ва, е. TynoyMie, тупость мысли. К. Дз. 188. Тупоносий, а, е. Им1шщШ не острый носъ. Шейк. Оси, оси, ят ви тупоносИ принесгть менг меду. Ном. № 330. Тупонути, ну, нёш, гл. Сильно топнуть. Шейк. Тупорйлий, а, в. Тупорылый, имЪю-Щ1Й тупое рыло; глупый. Тупорилг вгршо-мази. Шевч. Тупотання, ня, с. Топотъ. Тупотати, чу, чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть кот. MB. (О. 1862. Ш. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19. Тупотшня, ня, с.=Тупотання. Крик, свисттня й тупотшня лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139. Туштти, чу, тйш, гл.=Тупотати. Росердився мгй. миленький аж ногами тупотить. Ни. Тупотня, Hi, ж. Топотъ ногами, ходьба. Гут ржання кгнське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомт i тупотню. Стор. МИр. 119. Туцбтнява, ви, ж. Топотъ. Як турнуть кот, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у. Тупохбдий, а, е. О лошади; имйю-пцй медленный- шагь. Кть тупоходий. Волч. у. Туптати, пчу, теш, гл. Топтаться, хо- дить »вать и впередъ. Я, прийшоши is дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141. Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Tyny-mynxj ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. I. 44. Тушиовання, ня, с. 1) Топате, сту-naHic. 2—коло кого. Ухаживате, хлопоты. Тупцювати, цюю, еш, гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2)'— коло кого. Ухаживать. Тупцюватися, цююся, ешея, гл. Переступать,съ ноги на ногу. Тупцяння, ня, с.=Тупцювання. Юрба хломфв, гх тупцяння г гх пгдлесливкть. Левиц Пов. 308. Тупцяти, цяю, еш, гл. 1) Ходить. БЫ часто по баб'ячЫ тупцяв по хатг. Левиц I. 478. 21—коло кого. Ухаживать, присматривать. Як вгзьме коло його пань-кати,' тупцяти. Левиц. 1. 139. См. Туп-цювати. Тур, ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. I. 65—90. Ном. № 5296. На лощит пасеться стадо тургв. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Гргм такий, що хоч тури гони, так не по-чують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lu-canns Servus Вх. Пч. I. 6. 3) Тура дйти. Говорится о плотахъ, когда съ разбега ударятся о берегь. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкий царь. Гол. II. 30. Туралий, а. в Обращаюгщй внимате, осмотрительный. Лесьо молоденький, на те не туралий. Гол. Ш. 39. Турати, раю, еш, гл. Обращать вни-Maaie. Та того козак, того Нечай, тоге не турав. АД. II. 71. Собаки брешуть, а вт г не турае. Борз. у. Кошеня й не турае, що собаки брешуть. Борз. у. Туратися, раюся, ешея, гл. Медлить? Жеби сме ся не турали, дома шчку но-чували. Гол. П. 139. Турба, би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомгсвшися турбою такою. Шевч. Турбанйна, ви, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було. Турбащя, цИ, ою. Безпокойство, хлопоты. Сгдайте, турбаци не заживайте. Котл. Ен. У. 13. От менг велика турбащя. Ном. № 4987.. Турбиль, ля, м. Толпа, стая, куча. Желех. Як ся зробили турбимом великим ста дяболгв до ньго.... Драг. 277. Турббта, ти, ас. Безпокойство, тревога.