* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
Р03С0К0ТАТИСЯ—РОЗСТЙЛАТИСЯ. Розсокотатися, чуся, чешея, гл. О ку- рахъ и женщинахъ: раскричаться, расшуметься. . Розсолйти. См. Розеолювати. Розсолода, ди, об. Неповоротливый, не-уклюжШ человёкъ. Ич який розсолода! Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн. Ровсолбджувати, джую, еш, сов. в. розсолодвти, джу, диш, гл. Разводить, развести сладкимъ. Ровсолювати, люю, еш, сов. в. розсо-лйти, лю, лиш, гл. Солить, посолить. Нити йому схотглось. От ein (дурень) набрав води, покуштував—не солона. Узяв modi, усю сгль у воду висипав, розсолив. Грин. I. 205. Розсоптйся, пуся, пёшся, гл. Разсо-я^ться. Розсоха, хи, ж. 1) Чаще но мн. ч. розсйхи. Развилка, развилина, место, гд1> что-либо раздвоястся, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, м'Ьсто, где расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. Ум. Розсг'шка. Розсоханя, hi, ж. Коршунъ красный, шулятникъ, Falco milvus. Желех. Розсоха-ня мае хвгет розеохатий. ]Sx. Зн. 60 Розеохатий, а, е. 1)=Розсохуватий. Розеохатий яв1р. Млак. 19. 2) 0 волахъ: ¦съ развесистыми рогами. Розсохач, ча, м. Олень. Вх. Пч. 11. 6. Розсохтися. См. Розсихатися. Розсохуватий, а, е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша. Розсшватися, ваюся, ешся, гл. Распеться. Розставання, ня, с. Разставаше, разлука. См. Розстання. Щлцючисъ по брашер-съкий па розставаииг. Левиц. I. *163. Не-«имоена мука—гз милим -разлука, рчзста-ваиня—серия розриватш. К. Доев. 128. Розставатися, таюся, ешоя, сов. в. розстатися, стануся, нешея, гл. Расставаться, разстаться. Ох г тяжко-важно, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстаетъся. Пп. Розставити. См. Розставляти. Розставляти, ляю, еш, сов. в. роз-ставити, влю, виш, гл. Разставлять, раз-ставить. Наймички бггали, розставляючи тарглки. Левиц. Пов. 394. Gmiu но, жт~ ко, я побачу, чи не впало що в кгш, що рано розставив. Рудч. Ск. I. 186. Розстання, ня, с. Разлука. См. Розста- , вання. Розстання з милим смерть ся ргмнае. Нои. ?· 8782. Хто був причиною | розстання мого, щоб мш весь смуток упав на нього. Чуб. V". 358. Розстановйти. См. Розстановлятй. Розстановляти, ляю, еш, сов. в. роз- , становйти, влю, виш, гл.=Розставляти, ! розставити. Розстановила усе на столг, ¦ як треба. Кв. I. 70. Розстань, ш, ж. Распутье, место раз-делен1Я дорогь. Чуб. I. 85. Щоб тебе по- i ховалп на розстанях. Ном. № 3799. Розстаньки, kib, м. .ин.=Розстань. ¦ Ном. № 3799.· Розстаратнся, раюся, ешся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то роз-старайся г на петругику. Ном. -JVJs 4884. , Як розстараетесь грошей, заплатите мет. Грин. II. 291. Розстаруватися, руюся, ешся, гл. При- ; няться иорчпть изъ себя взросдаго человека, резонировать. Розстарцюватися, цююся, ешся, гл. Привыкнуть къ нищенству. Розетати, стану, неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. Л"? 5237. Розстатися. См. Розставатися. Розстебнути, ся. См. Розсибати, ся. Розстелйти, ся. См. Розстеляти, ся. Розстеляти, ляю, еш, сов. в. розсте-лйти, лю, леш, гл.=Розстилати, розг-слати. Розстелятиея, ляюся, ешся, сов. в. розстелйтися, люся, лешея, гл.=Роз-стилатися, роз!слатися. Левиц. I. 272. Шд втнами розстелялася зелена трава. Левиц. I. 331. Розстёрвитися, влюся, вишея, гл. Остервенеть. Розстилати, лаю, еш, сов. в. posicfla-ти, стелю, леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розклав королевич шовковий ковер. Чуб. V. 772. На шпилях стоять дуби зуб час тою стгною, розгелавши .июне гы-ля з широким листом по синьому небу. Левиц. 1. 204. За сонцем хмаронька пли-ве, червош поли розстилае. Шевч. 445. Розстилзтися, лаюся, ешся, сов. в. розклатиея, стелюся, лешея, гл. Степ почав розсгпилатись далеко, далеко г зе-ленгв, скгльки засягало око. Левиц. Пов. 369. Ой хрещатий барвточку, розсти-лайся нижче, ой та, милий чорнобри-вий, присунься ще ближче. Чуб. V¦ 181.