
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
¦388 ХАРСУН—XATHlfl. Харсун, на, м. 1)=Ворсук. Вх. Пч. 11. 6. О. 1862. И. 62. Харцйв, за, м. Разбойникъ, грабитель. Не звгр я—людську кров пролиты % не харциз, людей щоб биты. Котл. Ен. IV. 50., Харцйзити, жу, зиш, гл. Разбойничать, грабить. Харцйзник, ка, м. -Харциз. Харциз-ники! вони в заклад вгд лоня беруть ai-тей у матерг-вдовицг. К. 1ов. 53. Харцйзптво, ва, с Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. Ш. 27. Харцизяка, ки, м. У в. отъ харциз. К. 4P. 343. Возьмгть його, харцизяку— ein уб’б мене. Шевч. 292. Харцизяцький, а, е. РазбойничШ. К. Дз. 69. Харч, чу, м. и 41, ок. Харчи, съестные припасы, кормь. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа—для луччог харчг. Ном. №. 10336. Гей еже нашг, нашг промахи без харчгв помарнгли. Грин. Ш. 595. На EomiH харч! бути, росте. Быть вскормленные воспитаннымъ въ чужой семьЪ. А сотник був собг баготий, то в його, знаете, росло на Божги харчг, за Зитину, чиесь байстря. Шевч. 492. Харчати, чу, чйш, гл. Хрипеть, трудно дышать. Брати аж харкать—сплять... Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали i хропли. Котл. Ен. 1. 21. Харчнти, чу, чйш, гл.=Харчувати. Харчив його мгсяць. Нрид. у. Харчйтися, чуся, чйшся, гл.=Харчу-ватися. Перше ecix диких сусгд свогх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К. XapiiBHHK, ка, м. КормятДйся. У мене, е сгм душ харчгвникгв: я, жгнка г пятеро dimeй, а хлгб дорогий. Волч. у. Харчовйй, a, e. Для съестныхь при-Пасовъ, съ съестными припасами. Карчо-т клунки. Стор. II. 203. Харчування, ня, с. 1.) Столовате, про-кормлеше. К. Доев. 115. Славшсь ein Ъоб-рим харчуванням мгж yci.ua куренями. К. 2 j=Xap4. Загубила торбу з хлюом.:.. загубила харчування. ЕЗ. V. 153. ' Харчувати, чую, еж, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се му-еить всякий знати, що вгйсько треба харчувати. Кем. Ен. IV'. 63. А що ти вгзьмеш?—А що даете. Аби хапчимлм. Грин. 11. ШГ. 21 Харчуйте здорбвП Хл?0ъ да соль! Харчуйте здоровИ—Дякувать, просило : вас. Шух. 1. 140. Харчуватися, чуюся, ешся, гл. Кормиться, питаться, столоваться, ^лрчувався ein mLsuacu хлгбом та водою. Грин, 11. 153. Я в нег харчуюсь. Шев. _ Харьшв, кова, м. Харьковъ (городъ,!. Шейк. Харьк1вка> кн, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156. ; Харьк1вський,а, в. Харьковсый. Шрйк. Харьшвщина, ни, ж. Харьковская, гу-бершя. Шейк. Харящ, Щ1, ж. Кустарникъ, заросль. Вх. Лем. 478. Хасатися, саюся, ешся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаещся, неначе чорт херувимського ладану. Канев. у. Хата, ти, ж. Домъ, изба, хижина. J?p% хата з краю, я пгчого не знаю. Васильк. у. Чи се \ тая удгвонька, що на розг хата? Чуб. р|зана хата. Хата, сложенная изъ бревевъ, перер'Ьзанныхъ по длив'Ь надвое. Шух. I. 89’. Хата без штанГв. Не имеющая сЬней. Вас. 195. Въ Подолш хатою назы-ваютъ иногда могилу, а домъ тогда Kypi-нём. Хати нашг на цвинтарг, а вас просю до кургня. 0. 1861. XI. Св. 52. Отсюда вероятно: Тут тобГ й x&ra! Тутъ Teut, и смерть, тутъ тей> й конецъ. Ном. № 273. Дядькова хата. Тюрьма. А то ж мепг буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у „дядьков'ш ха-mi“. Грин. I. 112. Держйтися хйти. См. Держатися. Ум. Хатка, х4тонька. Грин. Ш. •234. Хаточка. Хатки бгленьт виглядають. Шевч. 407. Хаточки поховались у 6г-ленькг садки. MB. I. 106. Хатйна, ни, ж. 1)=Хата. Yu ти мене, Василю, не знаеш, що ти мою хитину минаеш? Hu. 2J— Шмнага. КС. VII. 431. 3)=Прибш 2. Вас. 195. Ум. Хатйнка, хатйнонька. Грин. Ш. 308. Хатйночка. Бла--гав у Бога тгльки хату, одну хатиноч-ку в гаю, та dei тополг коло нег. Шевч. 550. Хатка, ки, ж. Ум. отъ хата. . Хатник, ва, м. ДомосЬдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка). Хатшй, я, е. Комнатный, домашнШ, находящейся въ дом^. Дверг xamni. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хат-нгй поргг. Хатнього зладгя не встережется. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатнгй. Мнж. 8.