* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

380 УД1ТВ,—УДОМ Л. Моя нельм, моя матгнко! Нащо ти мене нетасницю вродила, ггрку долю вдг-лила? Мил. 197. Лому ви (мати мертва? ипс уручаете, кому ви нас удгляете? Мил. 200. Я й хоту гм я(удую, г города вдглю, г поля дам. Г. Бзрв. Я27. По- - ноли вони я братом дглиться хозяйством i вЫлули дурневг коростявого бичка. Грин 1. 208. Уд1ти См. Уд1вати Уд{яти, уд™, еш, гл. Сделать, поделать. Хоч гавкай на й ого—н гчого не »3гвш. Ном. Л» 2635. Породила, мене ма-пи у святу недглю. дала мет ггрку dorn,—тчого не вдгю. Мет. 12. 'Удка, кв. алг\=Вудка. ?? moot, удку па пгди собг риби влпви. Рудч Ск. ТТ. eG. Ум. 'Удонька. удочка. РиЛонька на (дочнг трепечеться. Г. Барв. 119. ’Удлищв. ща, с.=Вудлище. Удну, нар Внутри УгОр. Удобарити, рю, рвш, гл. Понять. Вх. !н. 5. Удобен, бна, ве, удобенний, а,в. Способный, годный. Та на коня егдай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, ни удобен ти будеш помгж казаками пробувати, АД. I. 252. Удобрйти, ряю. еш. гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не вгд-дав nid суд. Харьк. Удова, вй, ж. Вдова. Борщ без кашг вдовець, а каша без борщу вдова Ном. ,№ 12319. ‘ Удовбатн. См. Удовбувати. Удовбувати, бую, еш, сов. в. удов-бати, баю, еш, гл. Вдаиблинать. вдолбить. Удовёнко, ка, Удовиченко. Удввёдь, уд1вця, м. Вдовсцъ. Сива, як вгвця, а не йде за вдгвця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. ?; 4145. Удовёцький, а, в. ПринадлежашШ вдов-, цу или вдов4. К. Бай. 78. Удовж, нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то еже не поможеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж—такий втовш. Лебед. у. Удовжйтися, жуоя, жвшся, гл. Задолжаться. Удбвжки, иар,—Вдовж. Удбвжувати, жую, еш, гл. Удлинять. Удовйн, удовнвий, а, е. ВдовШ. Сова-¦здовина голова. Нои. ¦№ 10719. Нема впину вдовиному сыну. Мет. 14. На п'ятгй недгм вдовиный плуг вийде. Ном. № 10720. Удовицькнй, а, е=Удовнвнй. К. Псал 257 Удовйдя, я1, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак Зо д)вчинм,— яайтов до вдоаицг. Мет. 53. Ум. Удовйчка. Рулч. Ск I. 22. Удовиченко, ка, м. Сынъ вдовы У до-вин син, вдовичепко коня нппувае, ?ого ненька оторесенька в вгкно поглядае. Нп. Удешевив, нв, ж. Дочь вдовы Кат-русею вдовгвна звалась. ГПевп. 586. Удов1ТИ, B1T0, ев1, гл. Вдовствовать Годг йому вдовгти. Г. Барв. 54 2. Удовкй, вок, ж. Раст, веселые глазки, Flos trinitatis. Удояолйти, ся. См Уловоляти, ся Удовольнення, ня, с. Удовлетяорев1'е. Удовольнвти, ся См. Удовольняти, ся. Удовольвятв, няю. еш, сов. в. удовольнвти, ню, нйга, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрима. Рудч. Ск. t. 75. Коло Дгдони терся, м’явся, >г щоб тгльки вдовольнить. Котл. Ен. I. 23. Удовольнятися, яяюся, ешся. сов. в. удовольнйтися, вюся, ннтоя, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. Ш. 15. Бже вдовольнилась. Ном. ?5 12033. Удоводяти, ляю, еш, сов. в. удоволйти, лю, лвш, гл.=Удовольняти, удо-вольвити Удоволятися, ляюся. ешся, сов. в. удоволитнея, люся, лйшся. гл.=Удо-вольнятнся, удовольнитися. Удовування, ня, с. Вдовствоваше. Удовувати, вую, еш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собг, вдовуючи, г хлопчик у нег Г. Барв. 518. Удйвш, удовптки, ияр. =Удовж,удовж-ки. Ум. Удйвшечки. Харьк. у. Удогбиь, нар. Вдогонку. Поехали за ним удогонь, догнали. Новомоск. у. Удовв1ль, нар. Вдоволь. У мене воли удозвгль нагдяться. Волч. у. УдоТти. См. Удоюватн. Удблити, лю, лиш, гл. Плохо сделать. Недавно вийиила зам'гж, та ото ще дечого в хазяйствг гаразд г не вмге. Тгльки напекла вона раз паляниць, та баче еже й сама, що вдолила. Драг. 172. Удбма, нар. Дома. Гей, гей, як би вдо-ма, та ще й на печг. Ном. № 2276. I